Понад 150 років він залишався одним з ключових центрів кораблебудування в США, а під час Другої світової війни його називали справжньою «фабрикою флоту» через масове виробництво військових кораблів. Тут будували перші великі лінійні кораблі, переживали війни й економічні падіння, впроваджували нові технології й формували майбутніх реформаторів. Докладніше про насичену трансформаціями історію цього місця — далі на new-york-future.com.
Як народжувалася Бруклінська військово-морська корабельня
На початку XIX століття територія майбутнього Brooklyn Navy Yard була лише сукупністю старих доків та заболочених ділянок. Федеральний уряд придбав землю на початку 1800-х років, але розвиток надовго зупинився. Політичні пріоритети змінилися, і місце кілька років фактично пустувало. Лише після прибуття першого коменданта Джонатана Торна у 1806 році корабельня почала поступово формуватися.
Перші десятиліття були спокійними: звели Комендантський будинок, кілька майстерень та казарм, а територію поступово розширювали. Під час війни 1812 року корабельня стала важливою базою для ремонту флоту та навіть місцем експериментів з ранньою телеграфією.
Після війни тут розгорнулося будівництво кораблів. З’явилися перші великі судна, серед яких USS Ohio, а також корабель Фултона — USS Fulton. У 1820-1830-х роках територія збільшувалася, на ній відкрили військово-морський госпіталь.
Корабельня неодноразово підтримувала місто: її моряки допомагали під час великих пожеж у 1830-1840-х роках. У цей період тут служив Метью Перрі — майбутній реформатор флоту, який заснував Військово-морський ліцей, керував будівництвом першого парового бойового корабля та на певний час очолив корабельню.
Умови праці були суворими: робітники працювали по 12-14 годин, і лише у 1840-х роках добилися скорочення робочого дня до десяти годин. Справжній прорив стався після ухвалення рішення створити генеральний план розвитку. Інженер Лоаммі Болдуін запропонував продуману структуру вулиць та перший великий сухий док. Його будівництво перетворило заболочену місцевість на справжню промислову платформу.
Перетворення на провідний центр американського кораблебудування
До 1860 року Бруклін став одним з найбільших міст США, і корабельня перетворилася на провідний центр кораблебудування, де працювали тисячі європейських іммігрантів. На початку Громадянської війни тут було 3700 робітників, у 1863 році — майже 4000, а до 1865-го — вже 6200.
Під час війни корабельня побудувала 14 великих суден та модернізувала понад 400 комерційних кораблів для блокади Конфедерації. Робота тривала цілодобово. Першим спеціально збудованим для війни кораблем став гвинтовий шлюп Oneida (1861), що бився у ключових битвах. Через стратегічну роль корабельня стала ціллю прихильників Конфедерації, але змова підпалити склади була швидко зірвана.
Після 1865 року кількість працівників різко зменшилася. Технологія дерев’яного кораблебудування застаріла. У 1876 році Trenton став останнім вітрильним дерев’яним кораблем, створеним у Брукліні.
До 1872 року на корабельні працювали 1200 осіб, законодавство вперше надало їм правовий захист та восьмигодинний робочий день. Наприкінці XIX століття, з відновленням програми флоту, суднобудування знову активізувалося: будувалися броненосці, торпедні катери, підводні човни, а старі дерев’яні стапелі замінювали кам’яними.
У 1880-1890-х роках з’явилися нові сухі доки та інженерні майстерні. Серед найпомітніших кораблів періоду — броненосець Maine (1888-1895) та крейсер Cincinnati (1894).
Великий попит на прапори, вимпели й порохові мішки відкрив шлях жінкам до роботи на корабельні. До кінця 1890-х років більшість виробників прапорів були жінками, зокрема вдовами загиблих солдатів.
Час найбільшої слави
Після того як Бруклін у 1898 році став частиною Нью-Йорка, район швидко розвивався: з’явилися нові мости й метро, а корабельня опинилася в центрі транспортної мережі. Це зробило її привабливим місцем роботи для тисяч людей, зокрема іммігрантів. Попри періодичні ідеї перенести або закрити корабельню, вона залишилася й отримала новий поштовх до розвитку.
На початку ХХ століття флот США активно модернізувався, Brooklyn Navy Yard став майданчиком для будівництва великих бойових кораблів. Для їх створення розширювали територію, зводили нові доки й майстерні. До Першої світової війни корабельня перетворилася на один з головних виробничих центрів флоту.
Під час війни тут різко зросла кількість працівників, з’явилися нові корпуси й системи безпеки, а корабельня спеціалізувалася на швидкому будівництві малих бойових суден. Після завершення війни активність зменшилася: кілька великих проєктів зупинили міжнародні угоди, а економічні кризи спричинили скорочення.
Ситуація змінилася вже у 1930-х роках, коли через зростання напруги у світі почали знову активно будувати кораблі. Територію оновлювали, модернізували обладнання, кількість працівників знову перевищила десятки тисяч.
Напередодні Другої світової війни корабельня пережила велику трансформацію: вона стала значно більшою, отримала нові доки, величезні виробничі корпуси та оновлену інфраструктуру. У роки війни робота кипіла без зупину. Чисельність працівників зросла до рекордних масштабів, а корабельня отримала прізвисько «Can-Do» за здатність виконувати надзвичайні обсяги робіт.
Закриття та трансформація Brooklyn Navy Yard
У середині 1960-х років федеральний уряд ухвалив рішення закрити Brooklyn Navy Yard у межах масштабного скорочення військових об’єктів. Попри протести та політичну підтримку, корабельня офіційно припинила роботу. Останній корабель спустили на воду в середині десятиліття, а невдовзі відбулася церемонія закриття. Це стало ударом для району, адже тут працювали тисячі цивільних.
Після оголошення про ліквідацію територію намагалися пристосувати до нових потреб — пропонували й комерційну корабельню, і завод, і навіть федеральну в’язницю, але жоден варіант не втілився. Врешті федеральний уряд погодився профінансувати створення індустріального парку, а місто викупило територію наприкінці 1960-х років, заплативши за неї значну суму.
Керувати новим комплексом доручили організації CLICK, яка обіцяла повернути на корабельню десятки тисяч робочих місць. Натомість вона загрузла у конфліктах, фінансових проблемах та звинуваченнях у непрозорості. Перші орендарі з’явилися, але розвиток йшов набагато повільніше, ніж прогнозували. У підсумку, на початку 1980-х років місто замінило CLICK новою структурою.
Періодично на корабельню приходили великі компанії. Спочатку це була Seatrain Shipbuilding — вона швидко зросла, будувала велетенські танкери, але не пережила економічних потрясінь 1970-х років. Потім найбільшим орендарем стала Coastal Dry Dock, яка також завершила діяльність через фінансові труднощі. До кінця 1980-х років кількість робочих місць зменшилася до кількох тисяч.
Однак саме в цей час Navy Yard почав змінюватися. Занепад суднобудування відкрив двері для малого та середнього бізнесу. Територія стала привабливою завдяки доступним площам та близькості до Мангеттену. Вже на початку 1990-х років тут працювало багато компаній.
Бруклінська військово-морська корабельня у XXI столітті
Реальні зміни почалися приблизно з середини 2000-х років. Місто інвестувало рекордні від часів Другої світової війни суми та планувало подальше розширення території.
На початку 2010-х років стартувала наймасштабніша програма відродження: модернізація виробничих корпусів, відновлення частини історичної забудови та відкриття музею BLDG 92. Brooklyn Navy Yard перетворювався на потужний центр малого та середнього виробництва: тут працювали сотні компаній, з’явилася найбільша міська дахова ферма, а кіностудія Steiner Studios стала одним з провідних майданчиків країни.
У другій половині десятиліття відкрили нові великі будівлі, серед яких офісний комплекс Dock 72 та оновлений корпус 77. Поруч відкрився супермаркет Wegmans, район отримав нову візуальну айдентику.
Паралельно було підготовлено оновлений генеральний план: розширення території на мільйони квадратних футів, створення тисяч нових робочих місць, поява вертикальних виробничих будівель та краще з’єднання корабельні з міським середовищем.
У 2020-х роках розвиток продовжився. У 2023 році Pratt Institute відкрив першу фазу Research Yard. У 2025 році розпочався конкурс на другу фазу комплексу. Того ж року корабельня отримала 28,7 млн доларів від FEMA на відновлення збитків, спричинених ураганом Сенді.
Brooklyn Navy Yard — це не тільки про флот, а про здатність міста змінюватися разом з часом. Brooklyn Navy Yard довів, що навіть простір, створений для війни, може стати місцем для творчості, індустрії, науки та спільнот.
