Сучасний Міжнародний аеропорт імені Джона Ф. Кеннеді – це понад 5000 акрів площі, де 90 авіакомпаній здійснюють рейси до всіх континентів планети. Він є найбільш завантаженим у Нью-Йорку та шостим за пасажироперевезеннями у США. Великий міжнародний аеропорт розташований на південно-західному березі Лонг-Айленда, має потужну інфраструктуру та відомий в усьому світі. Дізнайтесь більше про історію його будівництва та діяльності на new-york-future.
Будівництво аеропорту

Міжнародний аеропорт Нью-Йорка або «Айдлвайлд» був відкритий у 1948 році. Його назвали на честь поля для гольфу «Айдлвайлд Біч», на місці розташування якого він був збудований. Метою будівництва було полегшення роботи аеропорту «Ла-Гуардія Філд». Він був відкритий за десять років до того й одразу став місцем скупчення великої кількості пасажирів.
Щоб розвантажити цей аеропорт, мер Фіорелло Ла Гуардія оголосив, що місто збудує неподалік ще один аеродром. Право власності на землю було отримано наприкінці 1941 року, а процес будівництва стартував у 1943 році. Цікаво, що повністю затвердженого плану у той час ще не було. Головною ідеєю було створити великий та ефективний аеропорт, де не буде плутанини.
Держава спочатку виділила близько 60 мільйонів доларів на забудову 1000 акрів колишнього поля для гольфу. У 1944 році було додано ще 1350 акрів землі. Масштабне будівництво було досить швидким та винятковим за своїми результатами.
У цей період виникли суперечки щодо назви майбутнього аеропорту. У 1943 році проєкт перейменували на честь генерал-майора Олександра Е. Андерсона. Він мешкав у Квінзі, командував підрозділом Національної гвардії США і пішов з життя у 1942 році. Таке перейменування відхилив мер, але відновила міська рада. Щодо містян, то вони продовжували називати будівництво звичним іменем «Айдлвайлд».
Незадовго до відкриття у 1948 році міська рада змінила назву на Міжнародний аеропорт Нью-Йорка, Андерсон Філд, але назву «Айдлвайлд» теж широко вживали до 1963 року.
Початок діяльності аеропорту та перші рейси

Перший літак з нового аеропорту злетів 1 липня 1948 року. Церемонію відкриття відвідали президент США Гаррі Трумен та губернатор Нью-Йорка Томас Е. Дьюї. Відповідно до рішення адміністрації іноземні авіакомпанії більше не могли користуватись полями «Ла-Гуардії» й були змушені переїхати до «Айдлвайлда» протягом наступних років.
Одразу після відкриття аеропорт мав один термінал площею 79 280 квадратних футів. Через рік його розширили до 215 501 квадратних футів. На момент відкриття в аеропорті було шість злітно-посадкових смуг та тривало будівництво сьомої. Деякі з них використовуються й досі. Надалі розширення та удосконалення в аеропорті тривали постійно, що дозволило йому перетворитись на відомий нам нині велетенський транспортний хаб.
Реактивний авіалайнер вперше приземлився в «Айдлвайлді» у 1950 році. Він перевозив пошту. Подібні літаки від цього часу сідали саме тут, адже керівництво міста дбало про рівень шуму. В інших аеропортах приземлення реактивних літаків заборонили.
Через три роки після відкриття в новому аеропорті відбувалось в середньому 73 авіаційні операції на день, що включало зльоти та посадки. До нього була переміщена значна частина трафіку аеропорту «Ньюарк», який тимчасово закрили у 1952 році після трьох трагічних авіакатастроф. Річ у тім, що навколо цього аеропорту були розташовані густонаселені райони, а от «Айдлвайлд» та «Ла Гуардія» були оточені водою. Це робило їх більш безпечними.
Нові термінали та розширення діяльності аеропорту

У 1954 році аеропорт «Айдлвайлд» мав найбільший обсяг міжнародного повітряного руху у світі. Він потребував подальшого розширення й адміністрація вбачала таку можливість у тому, щоб обладнати термінал 55 виходами. Проте авіакомпанії виступили проти такого рішення.
Тоді архітектор Воллес Гаррісон розробив план, згідно з яким кожна велика авіакомпанія могла б збудувати власний термінал. Ця ідея була схвалена у 1955 році й було заплановано створення семи терміналів. П’ять з них мали збудувати окремі авіакомпанії, один – три авіакомпанії, а ще один мав залишитись для міжнародних рейсів. Крім того, в центрі аеропорту запланували створення 11-поверхової диспетчерської вежі та іншої необхідної для його діяльності інфраструктури. Станом на 1957 рік новий аеропорт вже робив понад 1200 вильотів на тиждень, тому реалізація цього плану почалась одразу.
Першим новим терміналом стала будівля міжнародних прильотів, яку відкрили наприкінці 1957 року. Вона мала площу 2300 футів. У термінали пірси встановили під прямим кутом до головної будівлі. Завдяки цьому нововведенню біля нього могло запаркуватись більше літаків. Будівлю розширили у 1970 році, а у 2000 році знесли та замінили на Термінал 4.

Щодо авіакомпаній, то вони збудували наступні термінали:
- Термінал 7 у 1959 році відкрили «United Airlines» та «Delta Air Lines». Він працював до 2008 року,
- того ж року «Eastern Air Lines» відкрила Термінал 1, який знесли у 1995 році та замінили на сучасний,
- у 1960 році «American Airlines» відкрила Термінал 8 з великим вітражним фасадом. Його знесли у 2007 році при реконструкції приміщення,
- авіакомпанія «Pan American World Airways» також у 1960 році відкрила «Термінал 3», де вперше збудували трапи для переходів пасажирів до літака безпосередньо з приміщення. Він працював до 2013 року,
- у 1962 році авіакомпанія «Trans World Airlines» відкрила термінал, що діяв до 2001 року, а пізніше на його місці збудували Термінал 5,
- спільний термінал у 1962 році відкрили «Northwest Orient», «Braniff International Airways» та «Northeast Airlines». Його знесли у 2003 році задля розширення Термінала 1,
- у 1969 році був відкритий Термінал 6 авіакомпанії «National Airlines», який діяв до 2011 року.
Загалом план виявився вдалим, адже кожна авіакомпанія намагалась перевершити конкурентів під час будівництва. Це сприяло розвиткові аеропорту та покращенню умов для пасажирів.
Подальша діяльність

Аеропорт перейменували на Міжнародний аеропорт імені Джона Ф. Кеннеді 24 грудня 1963 року після вбивства президента. Ініціатором перейменування був мер Роберт Ф. Вагнер-молодший.
На той час аеропорт був найзавантаженішим у Нью-Йорку. З 1962 по 1967 рік він мав більше злетів і посадок, ніж «Ла-Гуардія» та «Ньюарк» разом. Кількість авіаоперацій за 1967 рік перевищила 400 000.
У 1998 році розпочалось будівництво системи перевезення пасажирів «AirTrain JFK». Пряме залізничне сполучення з аеропортом відкрили 17 грудня 2003. Створена мережа з’єднує кожен термінал аеропорту з метрополітеном Нью-Йорка та залізницею Лонг-Айленда. Тож дістатись до аеропорту можна зручно з будь-якої точки міста.
Надалі тривала реконструкція терміналів. Так, оновлений Термінал 1 відкрили у 1998 році. Термінал 4 почав свою діяльність у 2001 році. Частину старих терміналів зруйнували, щоб на їх місці звести нові.
У 2007 році аеропорт вперше у США прийняв пасажирський рейс «Airbus A380». Наразі цей транспортний вузол співпрацює з багатьма міжнародними авіакомпаніями, тому звідси можна дістатись у будь-як у точку світу. Крім того, тут є все необхідне для перебування пасажирів і навіть готелі.