Американський інженер-електрик Едвін Армстронг розробив FM-радіо та був ключовою фігурою у розвитку індустрії радіо у США. Паралельно із дослідницькою роботою більшу частину життя йому довелось судитися за авторство своїх винаходів. Важка й виснажлива боротьба з великими корпораціями зруйнувала життя Армстронга, але не його внесок у розвиток бездротового зв’язку. Читайте докладніше про біографію інженера та винахідника Едвіна Армстронга на new-york-future.
Дитинство майбутнього винахідника
Едвін Говард Армстронг народився 18 грудня 1890 року у Нью-Йорку. У родині Джона та Емілі Армстронгів він був старшим сином. Батько працював у видавництві Оксфордського університету, де з часом став віцепрезидентом. Родина належала до середнього класу та була релігійною.
У 8 років Едвін перехворів на хорею Сиденгама. Це рідкісне неврологічне захворювання спричиняє ревматична лихоманка. Внаслідок хвороби у хлопця залишився тик (сіпання м’язів обличчя), що посилювався під час стресу. Через це він два роки не відвідував школу, навчався удома та мало спілкувався з однолітками.
Родина переїхала до Йонкерсу, де Едвін захопився історіями про Гульєльмо Марконі та Майкла Фарадея й вирішив, що теж стане винахідником. Він цікавився електричними та механічними пристроями, любив висоту і навіть зібрав щось схоже на антенну вежу на задньому дворі будинку. На горищі хлопець весь час щось майстрував, вивчив код Морзе та прагнув зробити його сигнали гучнішими й передавати їх на довші відстані.
Академічний світ
У 1909 році Едвін Армстронг став студентом Колумбійського університету у Нью-Йорку. Його ментором був професор Михайло Пупін, який винайшов спосіб збільшення дальності передачі повідомлень по кабелях зв’язку. Пупін підтримав дослідження Армстронга та завжди захищав його. Річ у тім, що той був глибоко зосереджений на науковій роботі, часто кидав виклик загальноприйнятим думкам та сперечався з викладачами.
Попри складний характер Армстронг у 1913 році успішно закінчив Колумбійський університет і здобув ступінь інженера-електрика. У роки Першої світової війни служив у військах зв’язку, а потім став науковим асистентом професора Пупіна.
Згодом створив власну дослідницьку лабораторію, яка була фінансово незалежною. Від університетської зарплатні відмовився й не займався викладанням. У 1934 році став професором електротехніки й залишався на цій посаді до кінця життя.
Винаходи та виклики у житті Едвіна Армстронга
Ще у роки навчання в університеті Едвін Армстронг багато експериментував з електронними лампами (аудіонами). Цей пристрій винайшов у 1906 році науковець Лі де Форест, але пояснити його принцип роботи не зміг. Він спробував використовувати лампи для передачі радіо сигналів, але звук був надто тихим, його можна було почути лише в навушниках.
Після декількох років вивчення аудіонів Армстронг зміг не лише пояснити принцип їх роботи, а й посилити гучність сигналів шляхом використання позитивного зворотного зв’язку (регенерації). Його подальші дослідження стали основою розробки радіопередавачів безперервної хвилі.
У 1913 році молодий науковець підготував демонстрації та наукові статті, в яких задокументував свої дослідження, й подав заявку на патентний захист зроблених відкриттів. У жовтні 1914 року він одержав патент США й із цього часу почались його випробування.
Річ у тім, що Лі де Форест спочатку не надав значення результатам Армстронга та вважав їх несуттєвими. Проте, коли той одержав патент і практична важливість його розробки стала очевидною, подав декілька конкурентних патентних заявок. Де Форест стверджував, що саме він відкрив явище регенерації, адже мав відповідний запис у робочому блокноті, датований 1912 роком.
Розпочався тривалий судовий процес. Щоб покрити витрати, Армстронг видавав маленьким фірмам з виробництва радіообладнання непередавані ліцензії на свій патент, а ті сплачували йому роялті від продажів. У 1924 році цей суд постановив, що винахідником регенерації все ж таки є Лі де Форест. Шокований Едвін Армстронг подав апеляцію, але це рішення не було скасоване.
Після цього винахідник навіть хотів повернути свою Почесну медаль Інституту радіоінженерів. Цю нагороду він одержав у 1917 році як визнання здобутків і публікацій щодо роботи аудіона. Рада організації відмовила Армстронгу та підтримала його, але на судове рішення це не мало впливу.
Попри ці події науковець продовжував свої дослідження. Після Першої світової війни стався наступний його прорив – розробка схеми радіоприймача «надзвукового гетеродина» або «супергетеродина». Завдяки їй радіоприймачі стали вибірковими та чутливішими – такими, якими ми звикли використовувати їх нині.
У 1919 році Армстронг подав заявку на патент і отримав його через рік, але знову зіткнувся з патентною війною. Вона тривала до 1928 року й закінчилась не на користь винахідника, але мала один позитивний результат. Під час підготовки до судових засідань науковець випадково відкрив явище суперрегенерації. Патент на цей винахід він продав «Radio Corporation of America» (RCA) за 200 000 доларів та став найбільшим акціонером цієї компанії.
FM-радіо
Одним із важливих відкриттів Едвіна Армстронга стало впровадження у практику «широкосмугового» FM-діапазона. Ранній радіозв’язок сильно ускладнювали шуми від електрообладнання та грозових дощів, але ніхто не розумів як можна цього уникнути. Рішення знайшов Армстронг.
У 1933 році він отримав п’ять патентів США на FM-систему, що ефективно фільтрувала шум. Проте, коли нова система була представлена президенту RCA, той її не оцінив та відмовив науковцю у подальшому фінансуванні та співпраці.
Тоді Армстронг почав співпрацювати з меншими членами радіоіндустрії та просувати свій винахід. Він вважав, що FM має потенціал замінити тогочасні AM-станції та приймачі, й провів презентацію нової системи для Федеральної комісії зв’язку США (FCC). Його ідею прийняли, але це був виклик наявній радіоіндустрії, а саме – таким AM-радіокомпаніям, як RCA, CBS, ABC та Mutual.
У 1940 році RCA хотіла викупити FM-патенти, але Армстронг відмовився, що стало поштовхом для нових судових проваджень, які тривали навіть після смерті винахідника.
Особисте життя та смерть
Дружиною Едвіна Армстронга у 1923 році стала Меріон Макінніс. Як весільний подарунок наречена одержала перший у світі портативний супергетеродинний радіоприймач. Вона у всьому підтримувала чоловіка й пара була щасливою.
Проте численні судові провадження погіршили психічне здоров’я Армстронга, а також його фінансове становище. Восени 1953 року він опинився на межі банкрутства. У родини залишились лише кошти, внесені на ім’я Меріон у банк на їхню пенсію. Чоловік попросив виділити частину на продовження судового процесу, але дружина відмовилась і після сварки поїхала з дому до своїх родичів. Більше вони не побачились – у ніч на 1 лютого 1954 року Армстронг вистрибнув з вікна квартири на Мангеттені й розбився.
Після цього Меріон продовжила вести судові справи його спадщини та виграла більшість процесів. Завдяки її зусиллям Армстронга офіційно визнали винахідником FM-радіо. У 1955 році вона також заснувала Дослідницький фонд пам’яті Армстронга.
