Прізвище Картвелі не настільки добре відоме широкому загалу, як Boeing, McDonnell, Douglas чи Lockheed. Це й не дивно, адже жодна авіабудівна компанія не названа на честь Олександра Картвелі. Проте його внесок у розвиток світової та американської авіації був надзвичайно значним. Докладніше про цього кавказького авіаконструктора, чиї літаки стали легендами американських Повітряних сил, — далі на new-york-future.com.
З Грузії до Америки
Олександр Картвелішвілі, якого світ авіації згодом знатиме під ім’ям Олександр Картвелі, народився 1896 року в Тифлісі — тодішньому осередку культурного життя Кавказу й частині величезної Російської імперії. Він походив з давнього грузинського роду, не дарма слово «картвелі» означає грузин.
Юний Картвелі навчався в Санкт-Петербурзі, а з початком Першої світової війни став артилерійським офіцером російської армії. У післявоєнній політичній круговерті його рідна Грузія на короткий час здобула незалежність та відправила здібного молодого офіцера до Франції вивчати аеронавтику — нову науку, що захоплювала уяву світу.
Коли більшовики окупували Грузію, повертатися було нікуди. Щоб оплачувати навчання в легендарному Institut superieur de l’aeronautique, Олександр підробляв ким тільки міг: вчителем математики, цирковим акробатом на трапеції, конструктором-початківцем.
У 1922 році Картвелі закінчив інститут та приєднався до компанії Луї Блеріо — легендарного новатора авіації. Саме тут його талант розквітнув. Він створював сміливі конструкції, а один із літаків Картвелі у 1924 році навіть встановив світовий рекорд швидкості.
Олександр не просто креслив літаки — він їх випробовував. І одного разу це мало трагічні наслідки, аварія важко травмувала його хребет та завершила кар’єру льотчика, але не авіаконструктора.
У 1927 році в житті Картвелі стався вирішальний поворот. Американський мільйонер та авіаційний ентузіаст Чарльз Левін запросив молодого інженера до США. Олександр прибув у Нью-Йорк майже без грошей, але з великим багажем ідей. Він дуже швидко знайшов своє місце в американській авіаційній індустрії. Молодий амбітний авіаконструктор працював у декількох компаніях, зокрема у Fokker American. Але справжня історія почалася у 1931 році, коли він зустрів іншу легенду — Олександра де Северського, видатного авіатора та теж уродженця Тифліса. Северський одразу розгледів у Картвелі генія та найняв його головним інженером своєї компанії Seversky Aircraft Corporation.
У тандемі з Северським Картвелі створив низку революційних моделей. Серед них:
- SEV-1XP — літак, який у змаганнях 1936 року перевершив легендарний Curtiss P-36 Hawk;
- P-35 — перший сучасний винищувач армії США з суцільнометалевим корпусом, низьким крилом, радіальним двигуном та висувним шасі.
Олександр залишив батьківщину, але збудував новий дім у країні, де його літаки допомогли змінити хід війни. І саме в Америці, куди Картвелі приїхав практично ні з чим, його талант розкрився найяскравіше.
Republic Aviation
У 1939 році Олександр де Северський був усунений від керівництва власною компанією — так народилася Republic Aviation Corporation. Саме в цей момент почалася епоха Олександра Картвелі, який став головним конструктором, віцепрезидентом та рушійною силою компанії.
Першим великим проєктом став P-47 Thunderbolt — легендарний винищувач, що зрештою зламає хребет німецькій Люфтваффе. Два перші прототипи (XP-44 та XP-47) були відхилені ВПС США, і, повертаючись потягом до Нью-Йорка, Картвелі буквально з нуля намалював новий дизайн. Так народився «Тандерболт» — міцний, важкоозброєний та неймовірно живучий літак, яких згодом побудують понад 15000.
P-47 став найбільшим та найдорожчим одномоторним винищувачем свого часу, він міг нести половину бомбового навантаження B-17 та залишався одним з найбезпечніших літаків для пілотів — рідкісне поєднання сили та надійності.
Після Другої світової війни почалася доба реактивної авіації, і Картвелі знову опинився на передовій. Вже у 1944 році він створив концепт F-84 Thunderjet, а серійне виробництво стартувало у 1946-му. Пізніше з’явилася його модернізована версія — F-84F Thunderstreak із розметаними крилами. Загалом було випущено понад 10000 літаків цих двох моделей.
Паралельно Картвелі працював над радикальними експериментами:
- XF-103 — проєкт надзвукового перехоплювача з турборамджетним двигуном. Проєкт зірвався через неможливість створити двигун, здатний працювати на швидкості Mach 3.
- XF-12 Rainbow — елегантна летюча фотолабораторія, яка так і не отримала серійного розвитку.
Пізніше Картвелі очолив створення F-105 Thunderchief, одного з головних ударних літаків Холодної війни. Кульмінацією його кар’єри став проєкт A-10 Thunderbolt II, відомий як Warthog — найпотужніший літак близької підтримки у світі. За дизайном та філософією A-10 був духовним нащадком P-47: живучий, смертоносний, незламний.
Компанія, розташована у Фармінгдейлі на Лонг-Айленді, стала одним з ключових виробників бойових літаків США. Від P-47 до A-10 — її проєкти сформували американську військову перевагу на десятиліття.
Геній у режимі секретності
Більшу частину свого життя Олександр Картвелі жив у тіні власних секретів. Його робота була настільки тісно пов’язана з обороною США, що роками він залишався майже невидимим для широкої публіки. Як і багатьох інженерів епохи Холодної війни, його біографію приховували від чужих очей — не через пафос, а через реальні ризики шпигунства, викрадень та політичних інтриг. Лише після його смерті завіси секретності почали відкриватися: архіви Смітсонівського інституту та компанії Lockheed нарешті підтвердили те, що інженери давно знали — Картвелі відіграв одну з ключових ролей у формуванні переваги США в повітрі.
Кожен проєкт Картвелі — це історія про інженера, який дивився далі за інших. Його літаки виконали мільйони бойових вильотів, а деякі служать і сьогодні. Він створював машини, що рятували життя — навіть тоді, коли їхньою метою було завдавати ударів.
Картвелі часто залишався в тіні, але його ідеї формували майбутнє авіації. І найточнішими залишаються його власні слова:
«Уява, підкріплена наукою, — наш найцінніший ресурс».
Олександр Картвелі також консультував Національний консультативний комітет з аеронавтики (попередника NASA) та працював над ранніми концепціями орбітальних літальних апаратів. NASA у своїй історичній праці The Space Shuttle Decision 1999 року прямо посилається на його реактивні й космічні напрацювання.
Останні роки та спадщина:
20 липня 1974 року Картвелі помер у лікарні Хантінгтона на Лонг-Айленді.
Компанія Fairchild Republic, де він залишався почесним головним інженером та активним консультантом, повідомила, що причиною став раптовий серцевий напад у нього вдома.
Символічно, що навіть після смерті він залишився присутнім у небі: аеропорт у Батумі, на його батьківщині в Грузії, має його ім’я.
Картвелі називають одним із найважливіших авіаконструкторів ХХ століття — і це не перебільшення. Його вплив вийшов далеко за рамки військової техніки. Він був одним із тих інженерів, які змінили сам спосіб мислення про політ, швидкість, безпеку та майбутнє. P-47 Thunderbolt допоміг здобути перемогу у Другій світовій війні. Реактивні лінійки F-84 та F-105 визначили вигляд авіації Холодної війни.
Його ідеї заклали основу для реактивної та космічної ери. А його літаки досі боронять небо, продовжуючи життя свого творця.
Без сумніву, Олександр Картвелі — один з найяскравіших новаторів, яких коли-небудь знала Америка.
