Американська хімікиня Кетрін Блоджетт не лише винайшла новаторське «невидиме скло» для оптичного обладнання, а й була першою жінкою, яка здобула ступінь доктора фізики в Кембридзькому університеті та здобула визнання у тогочасному науковому світі. Вона мала не лише розум і талант, а й сміливість їх реалізувати, займаючись улюбленою справою. Докладніше про життєвий та науковий шлях уродженки Нью-Йорка розповідає new-york-future.
Родина та початок життя
Кетрін Блоджетт народилась у Нью-Йорку 10 січня 1898 року. У родині Кетрін Бьюкенен і Джорджа Блоджетта також був старший син. Тато працював у корпорації «General Electric», очолював патентний відділ. Перед народженням доньки сталась трагедія – його застрелив грабіжник. Тож дівчинку виховувала мати.
У 1901 році Блоджетти переїхали до Франції, де діти вивчали французьку мову. Через декілька років вони повернулись у США, але періодично їздили до Європи. Через це Кетрін почала здобувати формальну освіту лише після 8 років. У 1912 році вона вступила до нью-йоркської школи Райсон. Після її закінчення продовжила навчатись у коледжі Брін-Мар.
«General Electric»: освіта та наукова кар’єра Кетрін Блоджетт
Кетрін зростала допитливою та цікавилась наукою. На останньому курсі коледжу вона завітала до «General Electric». Екскурсію лабораторіями для дівчини провів відомий хімік Ірвінг Ленгмюр, який був товаришем її батька. Розпитавши Кетрін про її інтереси, науковець запропонував їй дослідницьку посаду, але для цього вона мала здобути вищу освіту.
Тоді, на початку XX століття, наукова та освітня сфера все ще була закритою для жінок. Чоловіки-науковці не сприймали їх серйозно й не давали розвиватись. Проте Ленгмюр побачив талант Блоджетт і переконав її навчатись.
У 1918 році Кетрін здобула ступінь магістра у Чиказькому університеті, розробивши застосування вугільних фільтрів у протигазах. Її науковим керівником був Гарві Б. Лемон. Ця робота принесла Блоджетт перше визнання та посаду асистентки у лабораторії Ленгмюра. У той час майбутній нобелівський лауреат у галузі хімії працював над створенням плівок товщиною в одну молекулу й залучив Блоджетт до своїх досліджень. Ба більше, він заохочував здібну асистентку продовжувати освіту й посприяв її вступу до Кембридзького університету.
Тож у 1924 році Кетрін доєдналась до лабораторії відомого фізика Ернеста Резерфорда й виконала дисертацію на тему поведінки електронів у парах ртуті. Її робота одержала високу оцінку під час захисту й Блоджетт стала першою жінкою, яка здобула у Кембриджі ступінь доктора філософії з фізики. Повернувшись до США у 1926 році, науковиця продовжила співпрацю з Ленгмюром.
«Невидиме скло» Кетрін Блоджетт
Працюючи у «General Electric», Блоджетт зробила багато відкриттів. Так, під час Другої світової війни вона працювала над технологією димового екранування, яке підвищило ефективність випаровування нафти. Та найбільший слід у науці та техніці залишив її винахід під назвою «невидиме скло», що являло собою багатошарове антиблікове покриття на склі.
До цього Ірвінг Ленгмюр розробив процес створення атомних шарів, а Блоджетт розвинула й вдосконалила цю техніку, що дало можливість наносити декілька шарів покриття на скло й робити його абсолютно прозорим – невидимим. Ця новаторська розробка допомогла усунути спотворення, яке викликало в оптичному обладнанні відбите від скла світло. Вона стала справжньою революцією у світі окулярів та мікроскопів і досі використовується у виробництві.
Патент на розробку науковиця отримала навесні 1938 року. Наступного року у журналі «Physical Review» була опублікована стаття з детальним описом розробки. Вона викликала великий ажіотаж. Про «невидиме скло» та його винахідницю навіть писали такі популярні видання, як «Time», «Life» та «The New York Times».
Розробка Блоджетт відіграла важливу роль під час Другої світової війни, адже була застосована у камерах літаків і перископах на підводних човнах. Крім того, «невидимим склом» зацікавилась кіноіндустрія. Так, його було використано під час знімання відомого фільму «Віднесені вітром», який відомий кришталево чистою кінематографічною картинкою.
Надалі інші наукові групи зробили ці покриття міцнішими й вони набули широкого комерційного застосування у виробництві окулярів, об’єктивів камер, мікроскопів, лобового скла автомобілів, телевізорів та екранів комп’ютерів.
Щодо науковиці, то вона надалі займалась створенням абсорбентів отруйних газів, розробила метод видалення льоду з крил літаків та вдосконалила димові завіси. Вона створила «колірний вимірювач» для визначення товщини покриттів і досліджувала електропровідне скло. На пенсію з «General Electric» вийшла у 1963 році.
Нагороди та визнання
Протягом життя Кетрін Блоджетт здобула славу та визнання. Вона була почесною докторкою коледжу Ельміра, Західного коледжу, Браунського університету і Коледжу Рассела Сейджа. У 1943 році здобула зірку у виданні «American Men of Science» та була визнана однією з тисячі найвідоміших науковців у США, а також:
- була нагороджена медаллю Френсіса Гарвана від Американського хімічного товариства (1951 рік),
- обрана Торговою палатою США до переліку 15 видатних жінок у 1951 році,
- вшанована Першою Асамблеєю американських жінок як науковиця.
Наукова спільнота досі шанує її пам’ять. Так, у 2007 році Кетрін Блоджетт ввели у Національний зал слави винахідників.
Особисте життя відомої науковиці
Більшу частину життя Кетрін Блоджетт провела у Нью-Йорку. Вона придбала будинок навпроти того, де народилась, і там мешкала. Науковиця брала участь у діяльності місцевої театральної групи, а також активно доєднувалась до ініціатив громадських та благодійних організацій. Вона була скарбником Товариства Допомоги Подорожнім.
Влітку любила відпочивати на озері Джордж у штаті Нью-Йорк. Захоплювалась садівництвом та астрономією, збирала антикваріат і навіть писала вірші.
Щодо особистого життя, то заміж жінка ніколи не виходила й дітей не мала. Вона надала перевагу «бостонському шлюбу», тобто співмешканню з подругами без романтичних стосунків. Довгий час вона жила разом з Гертрудою Браун, а також з британкою Елсі Ерінгтон. Такий підхід звільняв науковицю від багатьох домашніх обов’язків, за винятком приготування її улюблених страв. Сама Блоджетт не коментувала своє особисте життя та не залишила жодних записів на цю тему.
Племінниця і тезка відомої науковиці Кетрін Блоджетт Геббі стала астрофізикинею і державною службовицею. У автобіографії вона описала відвідування тіткою її родини. Та завжди приїздила з великими валізами з різною апаратурою й показувала «дива», тобто маленькі наукові експерименти з кольорами та плівками. Це мало значний вплив на вибір племінницею наукової кар’єри.
Кетрін Блоджетт померла 12 жовтня 1979 року у віці 81 року у власному будинку. Її внесок у розвиток науки залишається важливим та цінним з огляду на винаходи, а також завдяки сміливості та рішучості працювати на рівні з чоловіками. Протягом життя вона зробила те, що для жінки у той період вважалось неможливим, й стала прикладом для сотень і тисяч дівчат, захоплених наукою.
