Муніципальний стадіон імені Вільяма Шея був відкритий у Нью-Йорку у 1964 році. Відтоді він став домашнім для команди «New York Mets», яка грала у Головній лізі бейсболу, а також для «New York Jets» з Американської футбольної ліги та Національної футбольної ліги. Стадіон назвали на честь відомого юриста та філантропа, завдяки якому бейсбол повернувся до Нью-Йорка та набув популярності. Дізнайтесь більше про історію будівництва та діяльності цього нью-йоркського стадіону, який був знесений у 2009 році, на new-york-future.
Передумови будівництва нового стадіону
У 1957 році команди «Brooklyn Dodgers» та «New York Giants» залишили Нью-Йорк. Після їх переїзду у місті не залишилось жодної бейсбольної команди, яка б грала у Національній лізі. Це надалі стало причиною будівництва нового стадіону.
До того, як «Brooklyn Dodgers» поїхали, чиновники пропонували їх власнику Волтеру О’Меллі збудувати стадіон, але той відмовився. О’Меллі хотів самостійно обрати місце для будівництва, а також оплатити його, щоб стадіон потім був повністю у його власності. Це б дало йому контроль над прибутками від його використання, але міська влада не захотіла на це погодитись. Нью-Йорк мав на меті побудувати новий стадіон за власні кошти та здати його в оренду, щоб прибуток спрямовувався до міського бюджету.
Крім того, О’Меллі обрав місце розташування стадіону у Брукліні, а посадовці наполягали на Флашинг-Медоуз. Саме у цей час право власності на стадіон власнику команди запропонували у Лос-Анджелесі й команда переїхала. У той же час Горейс Стоунхем переніс команду «New York Giants» до Сан-Франциско. Так суперники опинились у Каліфорнії, а Нью-Йорк залишився без таких сильних бейсбольних команд.
Через три роки Національна бейсбольна ліга погодилася на розширення нью-йоркської франшизи за умови будівництва нового стадіону. Мер Роберт Ф. Вагнер-молодший особисто запевнив, що це буде зроблено й так почалась історія майбутнього стадіону «Шей».
Повернення бейсболу до Нью-Йорка та стадіон «Шей»
На цьому етапі знову виникло питання щодо місця розташування нового стадіону. Власники франшизи, яка згодом стала командою «New York Mets», вважали, що варто обрати Квінз. На їх думку, створення стадіону в одному з районів, де грали попередні команди (Бруклін чи Мангеттен), було б сприйняте як їх відродження. Водночас вони мали сумніви щодо реакції фанатів «Brooklyn Dodgers» та «New York Giants». Локалізація у Флашинг-Медоуз допомогла б уникнути цих проблем і розпочати нову сторінку в історії Національної бейсбольної ліги у Нью-Йорку.
Додаткові труднощі виникли на етапі фінансування. Згідно з законами штату Нью-Йорк місто не мало права позичити кошти на будівництво нового стадіону. Єдиним можливим способом фінансування було довести, що стадіон зможе у майбутньому себе окупити. Тоді нью-йоркський адвокат Вільям Шей, який ініціював повернення бейсболу Національної ліги до Нью-Йорка, запропонував новій команді сплачувати таку орендну плату, яка б погасила 30-річні облігації. Команда погодилась, але надалі не змогла виконати цю умову, що призвело до значних фінансових проблем.
Що ж до моменту угоди, то 6 жовтня 1961 року «New York Mets» підписали договір на оренду нового стадіону на 30 років. Вартість будівництва оцінили у 9 мільйонів доларів, тому команда мала щороку сплачувати 450 000 доларів орендної плати, зі зниженням на 20 000 доларів щороку до досягнення 300 000 доларів на рік.
Будівництво нового стадіону розпочалось, а поки воно тривало команда «New York Mets» грала свій перший сезон у Нью-Йорку у 1962 році на «Поло Граундс». Цю локацію також використовувала команда «New York Titans» (пізніше – «New York Jets») з Американської футбольної ліги, яка була створена у 1960 році.
Відповідно до планів будівництва, у 1963 році обидві команди мали переїхати на новий стадіон. Процес ішов за планом і представники команди «New York Mets» були впевнені, що так і станеться. Лише якісь складні непередбачувані обставини могли б запобігти вчасному завершенню будівництва. Проте саме такі умови виникли взимку 1962 року. Зима була дуже суворою та заважала будівництву. Крім того, два субпідрядники збанкрутували й виникли проблеми з робочою силою. В результаті обидві команди ще на рік залишились на «Поло Граундс».
Тим часом будівництво тривало. Новий стадіон планували назвати «Муніципальний стадіон Флашинг-Медоу Парк», але у місті розпочався рух за його назву на честь Вільма Шея. Ця ідея набула популярності й врешті саме вона перемогла.
Відкриття нового стадіону
Відкриття стадіону «Шей» відбулось 17 квітня 1964 року після 29 місяців будівництва. Загальні витрати склали 28,5 мільйонів доларів. Того дня на новому стадіоні грали «Pittsburgh Pirates» та «New York Mets», які програли з рахунком 4–3. На матчі були присутні понад 50 000 глядачів.
Ця гра стала першою в історії стадіону. Будівельні роботи ледве встигли завершити до її початку. На момент відкриття не було проведено лише телефонний зв’язок.
Цікаво, що відкриття нового стадіону відбулось за п’ять днів до Всесвітньої виставки 1964–65 років. Офіційно він не був її частиною, але на честь цієї події зовні стадіон прикрасили сталевими панелями в синьо-помаранчевих кольорах ярмарку. Ці кольори збігалися з фарбами команди «New York Mets», що посприяло цьому рішенню. Панелі демонтували лише у 1980 році.
Надалі стадіон використовувався дуже активно. Він став домівкою нью-йоркського бейсболу, а також футболу. Тут проводили різноманітні концерти та розважальні заходи. Саме на цьому стадіоні 15 серпня 1965 року гурт «The Beatles» розпочав свій північноамериканський тур. На концерт прийшло 55 600 осіб. Це був перший концерт просто неба. Його успіх спонукав «The Beatles» повернутися ще раз 23 серпня 1966 року. Концерт «Grand Funk Railroad», що відбувся тут у 1971 році, побив рекорд «The Beatles» зі швидкості продажу квитків.
Припинення діяльності та знесення стадіону
Через чотири десятиліття постійного використання стало зрозуміло, що стадіон «Шей» потребує значної реконструкції або ж має бути зруйнований. Відповідно до законодавства Нью-Йорка, його вирішили демонтувати.
Упродовж двох тижнів після фінальної гри, яка відбулась тут 28 вересня 2008 року, були демонтовані сидіння, вивіски та інші предмети, які б могли зацікавити колекціонерів чи фанатів. У жовтні цього ж року розпочалося знесення стадіону й до 10 листопада поле, бліндажі та місця на рівні поля перестали існувати.
31 січня 2009 року вболівальники «New York Mets» прийшли на колишній домашній стадіон задля останнього прощання. Вони оглянули територію, а також розповідали власні історії, пов’язані з цим місцем, та співали пісні. У лютому було знесено останню секцію сидінь. Так закінчилась історія стадіону «Шей».
Поруч із ним збудували новий бейсбольний стадіон «Сіті Філд», куди переїхала команда. Частина колишнього стадіону «Шей» була використана для створення місць для паркування. Там встановили таблички з гравіюваннями бейсболістів, які раніше прикрашали «Шей». Тож історія бейсболу Національної ліги у Нью-Йорку продовжується, а фанати мають новий стадіон, де вони переглядають матчі та вболівають за своїх улюбленців.
