У вищої освіти є багато прихильників і противників: хтось щиро вірить, що без завершення вишу неможливо отримати гарну роботу, а дехто заперечує важливість навчання в університеті. Історія американського винахідника Лютера Сімджяна дивовижна, адже йому вдалося створити один із найважливіших винаходів в історії людства, не маючи ані технічної, ані вищої освіти. Все, що у нього було – прагнення зробити повсякдення людей більш зручним, а також велика любов до своєї справи. Саме Лютер Сімджян створив такий знайомий всім банкомат, у успіх якого спочатку мало хто вірив. Далі на new-york-future.
Головне із біографії винахідника
Справжнє ім’я винахідника – Карапет Сімджян. Він народився в Османській імперії 28 січня 1905 року. Ще у дитинстві майбутній винахідник проявляв велику зацікавленість у оптиці та фотографії, проте юні роки Карапета припали на період Геноциду вірмен, у ході якого він втратив батьків. Так у 15 років Карапет Сімджян опинився у США, Нью-Хевен, штат Коннектикут. Там він оселився у родичів і почав сам себе забезпечувати, працюючи фотографом.
Після завершення школи Сімджян планував вивчати медицину, проте коли медична школа Єльського університету дала йому роботу у фотолабораторії, його плани змінилися. У 1928 році він був призначений директором фотографії медичного училища і згодом розробив спосіб проєціювання мікроскопічних зразків та фотографування під водою.
У 1934 році Лютер Сімдяжян переїхав до Нью-Йорка, де розробив кольоровий рентгенівський апарат та портретну фотокамеру, що налаштовувалась сама і дозволяла тому, хто фотографується, зазирнути у дзеркало і подивитися, як виглядатиме знімок. У 1939 році Лютер заснував власну фірму “Рефлектон Ко” для серійного виробництва нових пристроїв, яка проіснувала близько 65 років. Пізніше компанія “Брітіш Ейроспейс” викупила компанію Сімджяна за 90 мільйонів доларів.
У 1939 році Лютеру Сімджяну прийшла ідея розробити автоматичний пристрій для видачі готівки, який він назвав “Bankomatic”. Проте майже всі нью-йоркські банки відмовляли Лютеру у співпраці і, як він згадував пізніше, це відбувалося через те, що банкоматами користуються лише азартні ігроки та повії, які не мають бажання особисто бачитися з касирами. Всіх цих людей було недостатньо, щоб винахід Сімджяна приносив прибуток. У процесі розробки банкомату Лютер отримав 20 патентів і створив цілу низку важливих технологічних рішень, які активно використовувались лише через декілька років. Зрештою, Лютеру вдалося укласти контракт з “City Bank of New York” – він тривав рік і не був продовжений через відсутність попиту. Таким чином консервативність американських банків та користувачів банківських послуг призвела до провалу першого у світі банкомату і Лютер Сімджян не став популярним винахідником.
Діяльність Лютера Сімджяна після Другої світової війни та останні роки життя
Винаходи Сімджяна охоплюють більше 30 областей техніки. Так, наприклад, після Другої світової війни новатор презентував пристрій, який дозволяв льотчикам орієнтуватися під час нічних польотів, та ще низку важливих медичних розробок, що сприяли лікуванню ультразвуком. Протягом усього життя Лютер Сімджян не припиняв винаходити у своїй нью-йоркській лабораторії, лише втрата зору у 92 роки змусила його припинити свою діяльність. Тоді він отримав свій останній патент на процес покращення звуку дерева для музичних інструментів.
23 жовтня 1997 року у штаті Флорида, де у нього також була власна лабораторія, геніальний розробник пішов із життя. І хоча винахідниками банкомату вважаються Дональд Ветцель та Джон Баррон, ми повинні завдячувати саме Лютеру за ідею цієї важливої розробки.
