П’ятниця, 29 Березня, 2024

Історія розвитку швидкісного транспорту Нью-Йорка

Нью-Йорк – у 21 столітті це справжній мегаполіс, в якому є абсолютно все, в тому числі і найрозвиненіша транспортна інфраструктура. Перш ніж Нью-Йорк став таким містом, він пройшов через безліч етапів розвитку та становлення. Розвиток транспорту в Нью-Йорку розпочинався з трамваїв, які були запряжені кіньми, незабаром з’явилися перші поїзди з тепловозами. Але всі ці транспортні засоби за старих часів обкладалися надвисоким податком. Це спонукало уряд Нью-Йорка шукати нові варіанти пересування містом. І вони його знайшли. Це було метро. Нові залізничні підземні лінії мали звільнити густонаселене місто від наземної залізниці, від шуму та диму. Далі на new-york-future.

Найперша лінія метро в Нью-Йорку

Перша нью-йоркська лінія метро була відкрита у далекому 1870 році. Перший тунель для швидкісного транспорту було вирито прямо під Бродвеєм. Його довжина становила лише 95 метрів. Початок першого тунелю метро в 1870 році був на вулиці Уоррен, а кінець на вулиці Мюррей. Над розробкою унікального плану будівництва тунелю для швидкісного громадського транспорту працював талановитий Альфред Біч.

Наприкінці 19 століття перше нью-йоркське метро було повністю пневматичне. Вагон рухався тунелем за допомогою вентилятора, потужність якого становила 74,5 кВт. Також повітродувка в першому метро була перевернутою, щоб створити вакуум і засмоктати вагон у зворотному напрямку.

Перший вагон нью-йоркського метро складав 240 метрів. У ньому могли пересуватися до 18 пасажирів.

Через три роки було отримано дозвіл на подальше продовження гілки метро. Але через те, що у світі з’явилися електричні тягові двигуни. Будівництво нової лінії пневматичного метро було зупинено.

Розвиток системи швидкісного транспорту Нью-Йорка

Наприкінці 19 століття дороги Нью-Йорка були надто завантажені. Дорожня інфраструктура міста вимагала негайних змін. Тому у 1890-х роках урядом було прийнято відповідний закон про швидкісний транспорт. Він передбачав зменшення наземного залізничного транспорту та розробку плану будівництва нового підземного швидкісного транспорту.

Довгі роки багато архітекторів старанно працювали над розробкою плану з будівництва нью-йоркського метро. Зрештою, в 1904 році від кінцевої точки першої лінії метро по вулиці Мюррей на Манхеттені було прокладено нову лінію метро. Ця лінія проходила через такі вулиці:

  • Центральну;
  • В’язів (Лафайєт);
  • 4 Авеню;
  • Парк-авеню;
  • 42 вулицю;
  • Тайм-сквер;
  • 145 вулицю.

Через кілька років цю лінію метро було продовжено. Тунель йшов під такими вулицями:

  • 225 вулицею;
  • 242 вулицею;
  • Південний Феррі;
  • Атлантик-авеню.

Перша лінія метро, включаючи всі розширення, які проводили після її будівництва, становила 38 кілометрів.

Техніку, яку застосовували під час будівництва нью-йоркського метрополітену, була новітньою і раніше ніде не застосовувалася. Перші тунелі швидкісного транспорту складалися з бетонних арок, які розташовувалися між сталевими балками та колонами для даху та стін метро. Технологія будівництва першого тунелю метро була дуже успішною завдяки використанню залізобетону, облицювання чавунними сегментами, бетонним облицюванням та іншим.

Паралельно з будівництвом першого метро величезних успіхів було досягнуто в виробництві електроенергії. Для метрополітену близько 58 та 59 вулиць було побудовано велику електростанцію. Саме вона на початку 20 століття постачала електроенергію всьому складу метро для його руху. На станції було приведено в дію близько 70 котлів. Вони виробляли пару, яка у свою чергу приводила в дію генератори, потужність яких становила 5 тисяч кВт.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.