У 21 столітті Нью-Йорк – місто свободи та демократії. Тут люди одягаються, як хочуть і кажуть, що хочуть і те що відчувають. Але наприкінці 19 століття було далеко не так. На той час у Нью-Йорку працювало кілька нічних клубів, але один із них був особливим – “Зал Пареза”. Це був бордель та гей-бар одночасно. Тут зібралися всі, кого в ті часи засуджувало суспільство, у тому числі трансгендери, які хотіли переодягнутися в жіноче вбрання. Цей заклад завоював скандальну репутацію. Представники релігійних громад неодноразово виступали з протестами, а поліція не раз намагалася зловити власника закладу і заарештувати його. Далі на new-york-future.
Історія борделю “Зал Пареза”
“Зал Пареза” відкрився в Нью-Йорку в 1890-х роках. Він знаходився на Бауері, в 21 столітті це місце називається Купер-сквер. Протягом кількох років це було місце куди вночі могли прийти люди нетрадиційної сексуальної орієнтації, зокрема чоловіки. Керував цим закладом Джеймс Еллісон – відомий гангстер Нью-Йорка.
У будівлі борделя 19 століття першому поверсі знаходився просторий бар, і навіть невеликий пивний сад. На другому поверсі розміщувалися дві кімнати. Вони здавались в оренду місцевому клубу “Серкл Гермафродітос”, який займався захистом прав, захистом від жорстокого поводження і переслідувань гомосексуалів і трансгендерів. На території Нью-Йорка, та й усієї Америки в 19 столітті це була одна з перших офіційно зареєстрованих правозахисних організацій із захисту прав гомосексуалістів та трансгендерів.
Цей заклад має дві сторони медалі. У 19 столітті для суспільства Нью-Йорка, зокрема релігійного, такий заклад був не подобою і просто неприпустимим. Тому представники релігійних громад неодноразово виступали із протестами. Також, оскільки така діяльність на той час була незаконною, поліція Нью-Йорка неодноразово намагалися прикрити цей гей-бар.
Але був у цього борделя й інший бік. Багато хто згадує це місце, як пункт де чоловіки-трансгендери та гомосексуалісти могли бути самими собою. Зокрема, вони перевдягалися в розкішні жіночі вбрання і наслідували жінок. Сюди приходили чоловіки як із середнього, так і з вищого класу, які не могли бути самими собою у звичайному житті. Саме у клубі “Зал Пареза” вони могли розкріпачитися та не боятися засуджень. Крім того, у 19 столітті це було єдине місце в Америці, де права людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією могли захистити.
Така субкультура виникла саме в Бауері не просто так. У 19 столітті в Бауері проживала дуже велика різноманітність людей. Тут знаходилася найбільша кількість різних театрів, салонів та інших закладів, у тому числі борделів та різних нічних клубів. Тому жителі Бауері, які не мали відношення до сексуальних меншин, ставилися до їхнього існування більш лояльніше, ніж інші жителі Нью-Йорка, а тим більше релігійні представники.
“Зал Пареза” був досить відомим. Про нього навіть у 1994 році було написано книгу – роман Калеба Карра “Алієніст”. Крім того, цим закладом надихався Майкл Вінн для написання свого еротичного твору “Директор №3”.
Відомий нью-йоркський гей-клуб на Бауері працював аж до 1899 року.
Засновник нью-йоркського борделю – гангстер Джеймс Еллісон
Серед бандитів Нью-Йорка Джеймс Еллісон був більш відомий як Біфф. Він був гангстером. Був пов’язаний з такими міськими бандами як: “Файв Пойнтс Ганг” та “Гопер”. У Нью-Йорку Біфф мав не найкращу репутацію. Про нього ходили чутки про те, що він ґвалтівник. При цьому він мав дуже вишукану зовнішність. У відомої газеті “Нью-Йорк таймс” його зовнішність описували як “успішний банкір”.
Саме Біфа письменник Калеба Карра описував у своєму романі “Алієніст” – гангстера-гомосексуаліста.
Джеймс Еллісон неодноразово потрапляв до в’язниці. Під час одного із заключень, він став психічно неврівноваженим. Після чого був переведений до спеціалізованого закладу, де помер у 1920-х роках.
