На піку розвитку мережа закладів швидкого харчування «Horn & Hardart» була найбільшою у світі. Її 180 ресторанів обслуговували 800 000 клієнтів кожного дня. При цьому мова йшла не про швидкий перекус, а про якісну, смачну та доступну їжу у комфортному просторі. Всього за п’ять центів можна було замовити макарони з сиром чи печену квасолю, шпинат у вершках чи чашку ароматної свіжозмеленої кави. Тут також створили концепцію їжі на винос. Дізнайтесь більше про розвиток та занепад першого фаст-фуду Нью-Йорка на new-york-future.
Все почалося з чашки кави
Джозеф Горн та Френк Гардарт відкрили свій перший заклад харчування на 15 місць у Філадельфії у 1988 році. Затишне кафе мало новаторську особливість, а саме – ароматну каву, яка швидко здобула славу найкращої в місті.
Упродовж року підприємці офіційно зареєстрували «Horn & Hardart Baking Company», розширили меню та відкрили ще декілька локацій. У фокусі їхньої уваги, крім кави, була смачна та якісна їжа. Метою було нагодувати клієнта так, щоб він неодмінно захотів повернутися.
У 1902 році Горн і Гардарт представили перший у США «Автомат». Його було встановлено на Честнат-стріт у Філадельфії. Ідею вони запозичили в Німеччині й полягала вона в тому, що страви розміщувались у спеціальних автоматах за скляними дверцятами. Клієнти заглядали у віконечка, вставляли п’ятицентову монету у спеціальний отвір та одержували обране. Ніяких офіціантів чи метушні — лише миттєве задоволення у футуристичній атмосфері.
У центрі закладу була будка для обміну купюр на монети, а працівники прихованої кухні постійно поповнювали автомати свіжими стравами. Обіди ніколи не залишались на продаж на наступний день, а свіжий апельсиновий сік виливали, якщо він не був проданий упродовж двох годин.
Варто зазначити, що страви подавали на справжніх тарілках з металевим столовим начинням, а напої – у скляному посуді. У цих закладах ніколи не було пластику. Натомість панувала проста та вишукана елегантність.
До Нью-Йорка мережа розширилась через 10 років. У 1912 році перший «Автомат» було відкрито на Таймс-сквер і він швидко став культурною іконою. Упродовж наступних десятиліть у місті було відкрито понад 100 «Автоматів», які подавали широкий вибір страв: від гарячих пирогів до свіжих салатів.
Яким було меню «Автоматів»?
Горн і Гардарт презентували публіці більше, ніж торгівельні автомати. Це були справжні кулінарні дива. У меню вони мали понад 400 страв, включно з солоними пирогами, шпинатом з вершками, печеною квасолею та десертами, такими як пудинг з тапіоки.
Легендарними стали супи, макарони з сиром, картопляне пюре та кава «Horn & Hardart», яка витікала з вишуканих кранів у формі голів дельфінів. У середині XX століття мережа подавала понад 90 мільйонів чашок на рік!
До речі, приклади меню нині можна переглянути на сайті Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Ба більше, нині кожен має змогу відтворити ці класичні страви комфортної їжі вдома завдяки книзі «Автомат: історія, рецепти та чарівність шедевра Горна та Гардарта». Вона була написана за участі правнучки Френка Гардарта Маріанни Гардарт й стала путівником по культових стравах та історії мережі першого американського фаст-фуду.
«Автомати» та мистецтво: культурна ікона
Чому про цей фаст-фуд ми говоримо як про культурну ікону минулого століття? Річ у тім, що завдяки широкій популярності «Автомати» дійсно стали символом життя Нью-Йорка, а також з’являлись у фільмах, музиці та попкультурі:
- мелодія Ірвінга Берліна з мюзиклу «Face the Music» (1932 рік) мала назву «Давайте вип’ємо ще одну чашку кави» та оспівувала «Автомати» як місця комфорту під час Великої депресії,
- у фільмі «Джентльмени віддають перевагу білявкам» (1953 рік) персонаж Мерилін Монро говорить культову фразу: «Поцілунок може бути чудовим, але він не оплатить оренду вашої скромної квартири й не допоможе вам у «Автоматі»,
- романтична комедія «Той дотик норки» (1962 рік) містить кілька сцен у «Автоматі»,
- у своєму дебютному фільмі «Геркулес у Нью-Йорку» (1970 рік) Арнольд Шварценеггер вихваляє їжу з «Автоматів», називаючи її «гідною богів».
У другій половині XX століття популярність «Автоматів» знизилася, але вони залишались у пам’яті містян, про що свідчать численні згадки у кінематографі та пресі того часу.
Занепад і кінець епохи «Автоматів»
Як і кожна справа, «Автомати» пережили злет, розквіт і занепад. У 1950-х роках почали зростати передмістя, з’явились мережі швидкого харчування з автоматичною видачею й «Автомати» поволі втрачали позиції. Інфляція у 1970-х роках сприяла зростанню цін на харчові продукти, а замість монет почали використовувати купюри. Тож до 1990-х років «Автомати» зі зручного варіанту харчування перетворились на ностальгічний спогад.
Попри спроби модернізуватися та оновити меню, останній заклад мережі «Horn & Hardart» у Нью-Йорку був закритий у квітні 1991 року. Відтоді «Автомати» залишились лише у теплих спогадах містян і музейних архівах.
Так, Національний музей американської історії Смітсонівського інституту має оригінальний «Автомат» компанії «Horn & Hardart», який був уперше представлений публіці у Філадельфії у 1902 році. Крім того, у Нью-Йоркській публічній бібліотеці у 2013 році була представлена реконструйована стіна «Автомата» у межах виставки «Обідня година в Нью-Йорка». Відвідувачі могли зазирнути туди, де робітники завантажували їжу, а також відкрити скляні дверцята, за якими розташували картки з рецептами для приготування фірмових страв «Horn & Hardart».
Чи варто чекати на відродження легенди?
У XXI столітті деякі компанії почали переосмислювати описану вище концепцію за допомогою сучасних технологій. Здається, що використання сенсорних екранів та безконтактних платежів дає надію на повернення «Автоматів». Подібні заклади з’являються у європейських країнах, а тим часом компанія «Horn & Hardart» відроджує свою спадщину та запроваджує виробництво і продаж легендарної кави «Automat».
Команда розпочала цей процес у 2023 році, а кава для них є ключем до колишньої популярності. М’яка, ароматна та ідеально заварена – вона може допомогти знову створити спільноту шанувальників, які підтримають бренд і допоможуть йому народитись удруге.
Якщо ж ви вже зараз бажаєте дізнатись більше про перший американський фаст-фуд чи відчути ностальгію, перегляньте документальний фільм «Автомат» режисера Лізи Гурвіц. Він вийшов на екрани у 2021 році та містить архівні кадри, інтерв’ю та оригінальну пісню Мела Брукса. Критики описали картину як «чарівне та тужливо-мрійливе перенесення у часі». Вона вдало передала атмосферу та ідею закладів мережі.
Компанія «Horn & Hardart» не просто створила мережу ресторанів, а збудувала враження. Від легендарної кави до футуристичних «Автоматів», їм вдалося переосмислити обіди та створити нову філософію швидкого та зручного харчування. Нині їхня спадщина живе у відродженій каві, документальних фільмах та музеях. Проте, можливо, відродження цієї мережі фаст-фуду чекає на нас у найближчому майбутньому. Усе можливо, якщо за справу береться команда натхненних ентузіастів, а класичні «Автомати» варті відродження у новому тисячолітті.
