Нью-Йорк завжди був надзвичайно інноваційним містом. Саме в Нью-Йорку завжди застосовували першими нові технології та інновації. Так було й із телебаченням. Вперше про нью-йоркське телебачення згадується ще у 1870-х роках. Але чи всі жителі Нью-Йорка знають історію розвитку місцевого телебачення? Далі на new-york-future.
Як це все почалося?
У 1875 році одним із американських учених було розроблено винахід, за допомогою якого можна було проєктувати зображення з використанням кількох джерел світла.
Але як така історія телебачення Нью-Йорка починається у 1941 році. Тоді дві компанії “NBC” і “CBS” першими отримали ліцензії для телебачення. З того часу в Нью-Йорку з’явилися два канали: 1 і 2. Першими програмами, які показували по нью-йоркському телебаченню стали різні спортивні та розважальні заходи. Тоді перші міські канали мали дуже невелику кількість глядачів, тому що в розпалі була Друга Світова війна і людям просто не було жодного діла до покупки телевізора.
Розвиток нью-йоркського телебачення
Ситуація з глядачами змінилася після закінчення Другої світової війни. Станом на 1948 рік жителі Нью-Йорка мали понад 190 тисяч телевізорів у своїх будинках. З цього моменту розвиток телебачення Нью-Йорка пішов у гору. Телевізор став невід’ємним елементом повсякденного життя. Нью-Йоркці дізнавалися про корисну інформацію та новини за допомогою телебачення. Телебачення повністю змінило життя городян.
Телевізор та телевізійні програми у 1940-1950-х роках стали головним предметом для обговорення. Нью-Йоркці радилися один з одним, про те, який телевізор краще купити, обговорювали телевізійні програми та інше.
У 1940-х роках нью-йоркським телебаченням крутили відомий серіал під назвою “Телевізійний театр Крафт”. Крім нього, у перші роки роботи нью-йоркського телебачення показували такі телепередачі:
- “Суд з поточних проблем”;
- “Підлітковий книжковий клуб”;
- “Фотографічні горизонти”;
- “Знайомство з пресою”
- інші.
Також по телебаченню показували мильну оперу (“Далекий горб”) та ситкоми (“Мері Кей і Джонні” і “Пейнами, що зростають”).
Телевізор у житті нью-йоркців у 1940-х роках став новим і основним джерелом інформації. Телепередачі того часу надавали знання мешканцям міста, просвітлювали їх та відволікали від повсякденної рутини. Тому з роками все більше і більше людей мало телевізор вдома та щовечора люди все частіше поспішали на вечірні програми. Телебачення заполонило серця та уми нью-йоркців.
Місто Нью-Йорк стало першим великим центром Америки, де телебачення добре розвинулося ще в 1940-х роках. На той момент у Нью-Йорку працювало вже п’ять телестанцій:
- “WABD”;
- “WABT”
- “WCBS”;
- “WNBT”;
- “WPIX”.
Найчастіше щоденна телепрограма нью-йоркських каналів складалася з новин та різних короткометражних фільмів, переважно вестернів. Ближче до вечора нью-йоркські канали транслювали спортивні заходи, повнометражні фільми та різноманітні мережеві шоу. Кожна програма в 1940-х роках заслуговувала на увагу.
Поступово телебачення у Нью-Йорку почало стрімко розвиватися. З’являлися нові сучасні канали, нові телепередачі, нові зірки, з’явилися телемагазини та багато іншого. Вже на початку 1950-х років американці мали понад 12 мільйонів телевізорів у своїх будинках. У 20 столітті телевізор був невід’ємною частиною життя людини, так само як і в 21 столітті невід’ємною частиною життя є смартфон. У 1955 році вже 70% жителів США мали телевізори у своїх будинках.
